Рекламу на пам'ятках дозволили розміщувати до 1 січня

Верховна Рада відтермінувала до 1 січня 2023 року заборону рекламних конструкцій у межах території пам’ятки, зон охорони історико-культурного заповідника та історичних ареалів населених місць

Верховна рада ухвалила законопроєкт № 7685, яким відтерміновано до 1 січня 2023 року заборону на встановлення рекламних конструкцій у межах території пам'ятки, зон охорони історико-культурного заповідника та історичних ареалів населених місць.

У квітні 2021 року було ухвалено закон, яким заборонялося встановлення рекламних конструкцій на територіях історичних пам'яток. У серпні 2022 року ця заборона мала вступити у дію. Однак, законодавці відтермінували цю заборону.

Мотивоване рішення тим, що "про належне функціонування сфери зовнішньої реклами не може вестися мова", попереднім варіантом закону нібито "фактично запроваджено заборону на розміщення стаціонарних конструкцій для розміщення зовнішньої реклами на невизначено широких територіях".

 

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.