Не хочуть Петлюри - хочуть Затишну, Солов'їну, Ясну або Дружну

Кілька мешканців Ірпіня виступили проти перейменування вулиці Толстого на честь Симона Петлюри

Кілька мешканців міста Ірпінь, що суттєво постраждало від російської агресії, виступили проти перейменування вулиці Льва Толстого у цьому місті на честь одного із символів українського національного руху Симона Петлюри.

У вайбері була створена група під назвою "Толстого" для противників такого перейменування. Також свої заперечення вони висловили у фейсбук-групі "Ірпінь Daily / Ирпень". З коментарів під цим постом стало зрозуміло, що далеко не усі мешканці цієї вулиці виступають проти перейменування на Симона Петлюри.

Також противники перейменування погрожуть дізнатися "хто з мешканців вул.Толстого запропонував назву Симона Петлюри".

Ірпінь після російської окупації
Ірпінь після російської окупації
автор фото: Михайло Джос

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".

Чернівці-1989. За лаштунками першої "Червоної Рути"

35 років тому у Чернівцях відбулася подія, що змінила культурний ландшафт нашої країни. Незалежність України почалася із співочої революції на стадіоні "Буковина" та виверження нової непідцензурної музики – музики протесту.

Омофор єднання. Чому порятунок Царгорода від русів став святом для киян і українців загалом

Як виникло церковне Свято Покрови й чому воно стало святом військових.