"Всесвітній день вишиванки" отримав престижну європейську премію

Український проєкт "Всесвітній день вишиванки" отримав престижну європейську премію Public Choice Award 2022

26 вересня на церемонії в Празькій державній опері було вручено нагороди 2022 European Heritage Awards / Europa Nostra Awards.

 

European Heritage Awards / Europa Nostra Awards – це найбільша нагорода Європи у сфері культурної спадщини, в рамках якої обирається 30 кращих проектів з усієї Європи. З них 4 лауреати отримують Гран-прі у розмірі 10 000 євро. 

Церемонія зібрала близько 600 професіоналів, волонтерів, шанувальників і прихильників спадщини з усієї Європи. Церемонія стала кульмінацією Саміту європейської культурної спадщини 2022, який проходить у Празі 25-27 вересня.

Лауреатами Гран-прі 2022 року стали:

SILKNOW, ФРАНЦІЯ / НІМЕЧЧИНА / ІТАЛІЯ / ПОЛЬЩА / СЛОВЕНІЯ / ІСПАНІЯ
Лауреат Гран-прі за інновації
Цей дослідницький проект Horizon 2020 створив комплексну інтелектуальну обчислювальну систему, яка виходить за рамки сучасних технологій, щоб покращити наше розуміння та знання європейської шовкової спадщини.

Symphony, ІСПАНІЯ,
лауреат Гран-прі за цифрову трансформацію
Завдяки захопливому аудіовізуальному досвіду Symphony підвищує обізнаність і цінування спадщини класичної музики серед нових поколінь за допомогою найсучасніших технологій.

Річки Софії, БОЛГАРІЯ,
лауреат Гран-прі за соціальну згуртованість і благополуччя.
Завдяки архітектурним втручанням і культурним і освітнім заходам ця ініціатива вперше за 80 років зробила русла річок Софії загальнодоступними. Збільшивши видимість річки в Софії, ця ініціатива допомогла створити соціально згуртоване середовище в місті.

Va' Sentiero, ІТАЛІЯ,
лауреат Гран-прі за сталий розвиток і боротьбу з кліматом
Ця трирічна масова експедиція була здійснена групою молодих ентузіастів, які пройшли та задокументували всю довжину 8000 км Sentiero Italia, найдовшого пішохідного маршруту у світі. Участь взяли 3000 учасників з 10 країн та багатьох місцевих громад. Ця ініціатива є потужним і надихаючим прикладом того, як заохочувати повільну, сталу взаємодію з природною спадщиною та ландшафтами.

Коста Каррас †, Афіни, ГРЕЦІЯ (посмертно)
Лауреат Гран-прі за міжнародні відносини
Понад 50 років Коста Каррас невпинно працював на користь культурної та природної спадщини Греції та Європи, щоб створити більш стійкий, інклюзивний і красивий світ для теперішнього та майбутніх поколінь. . Він був далекоглядним природоохоронцем, видатним істориком і справжнім європейським лідером, який об'єднував і надихав людей у ​​всьому світі через спадщину.

Лауреати Гран-прі були обрані Правлінням Europa Nostra за рекомендацією незалежного журі експертів і отримають грошову винагороду в розмірі 10 000 євро кожен.

Нагороду Public Choice Award 2022 отримав проєкт Всесвітній день вишиванки, УКРАЇНА - щорічне міжнародне свято, яке сприяє збереженню культової української вишиванки як важливого елементу спадщини українського народу. Ця вражаюча ініціатива набрала найбільшу кількість голосів під час онлайн-опитування, в якому взяли участь майже 11 000 громадян з усієї Європи. 

Цього року вперше в історії переможець нагороди Public Choice Award отримає грошову винагороду в розмірі 10 000 євро.

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.