В Одеській міській раді провалили голосування за демонтаж пам'ятника Катерині II

В Одеській міській раді не змогли ухвалити рішення про демонтаж та перенесення пам'ятника "Засновникам Одеси" до Одеського історико-краєзнавчого музею

Про це повідомило Суспільне.

 

"За" демонтаж пам'ятника Катерині ІІ проголосували 17 депутатів — це 44% від присутніх. Ще 54% просто відмовилися голосувати. "Проти" не виступив ніхто. Для ухвалення рішення необхідно набрати 33 голоси.

Депутат міської ради від фракції "Європейська солідарність" Петро Обухов на свої сторінці у соцмережі поділився більш детальними результатами голосування:

  • "За" проголосували: Олександр Авдєєв, Олексій Асауленко, Олександр Байдерін, Анастасія Большедворова, Андрій Вагапов, Олена Вододюк, Олег Звягін, Михайло Карпенчук, Ольга Квасніцька, Лілія Леонідова, Жанна Мандриченко, Петро Обухов, Світлана Попова, Олексій Потапський, Дар'я Рибак, Роман Сеник, Сергій Шматько;
  • не голосували: Геннадій Труханов, Олексій Єремиця, Василь Ієремія, Оксана Антонішак, Олег Бриндак, Людмила Варавва, Ірина Головатюк-Юзефпольська, Сергій Данилюк, Андрій Кісловський, Олег Етнарович, Ігор Коваль, Володимир Корнієнко, Марина Лозовенко, Ольга Макогонюк, Вадим Мороховський, Левон Нікогосян, Світлана Осауленко, Тетяна Плаксій, Сергій Страшний, Дмитро Танцюра, Олександр Шеремет;
  • утрималась від голосування Ірина Куценко.

Відповідне звернення про демонтаж напередодні до міськради подала фракція "Європейська солідарність".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.