Зеленський ушанував пам'ять жертв розстрілів у Бабиному Яру

Президент Володимир Зеленський у 81-і роковини трагедії Бабиного Яру вшанував пам’ять усіх жертв масових розстрілів мирного населення нацистами в окупованому Києві у роки Другої світової війни

Про це повідомляє Укрінформ.

 

Глава держави поклав квіти до пам'ятника жертвам трагедії та лампадку біля меморіального знака "Менора" на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр".

Також  від глави держави були покладені кошики квітів до пам'ятників українській письменниці Олені Телізі та страченим нацистами ромам.

Крім того, Зеленський оглянув інсталяцію "Чорний куб", присвячену 81-м роковинам трагедії Бабиного Яру. Всередині куба встановлено макет Бабиного Яру, на якому відбувається візуальна проекція; також озвучуються уривки творів українських письменників, присвячених трагедії, а на мультимедійних екранах демонструються зображення, що символізують трагічні події.

Главі держави розповіли про те, як Національний історико-меморіальний заповідник "Бабин Яр" працює над збереженням пам'яті про цю трагедію для сучасних і майбутніх поколінь українців.

Президент наголосив, що світ має зробити все для недопущення подібних трагедій і злочинів проти людяності, які, на жаль, стаються і сьогодні, зокрема на українській землі.

"Будь-які антигуманні режими становлять загрозу для всього людства. Злочинці, які спричиняють такі трагедії, обов'язково мають бути покарані. Щоб у диктаторів і тиранів не було бажання повторювати щось подібне у майбутньому", – зазначив Зеленський.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.