АНОНС: відкриття пам'ятника лідеру Крайової Української Ради в Криму Павлу Горянському

1 жовтня об 11 годині відбудеться урочисте відкриття пам'ятника на могилі лідера Крайової Української Ради в Криму у 1919-1920 роках, консула УНР в Криму Павла Горянського

1 жовтня об 11 годині відбудеться урочисте відкриття пам'ятника на могилі лідера Крайової Української Ради в Криму у 1919-1920 роках, консула УНР в Криму, літератора, педагога, фахівця бібліотечної справи, науковця Павла Горянського (1878–1935), яка знаходиться у Державному історико-меморіальному заповіднику в Києві "Лук'янівський цвинтар".

"Вшанування пам'яті лідера українського національного руху в Криму у буремний період війн і революцій 1919-1920 років Павла Горянського – це важлива подія для громади кримських українців, яка є другою за чисельністю в Криму і перетворена окупантом на одну з найбільш дискримінованих етнічних спільнот.
Це ще один сигнал українським патріотам в Криму, що про них пам'ятають, а також нагадування українським владі, суспільству і міжнародному товариству про існування традицій самоорганізації у великої української громади в поки що окупованому Криму" - сказав голова Організаційного комітету із встановлення пам'ятника на могилі Павла Горянського Андрій Іванець.
Також він повідомив, що кошти на облаштування останнього місця спочинку лідера українців Криму початку століття надали доброчинці, імена яких будуть названі на відкритті.
Павло Горянський
Павло Горянський
Теми

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".