Суд щодо "скіфського золота" не дозволив росіянам шукати адвокатів довше

Росіяни не змогли знайти адвокатів у справі "скіфського золота"

Колекцію скіфського золота привезли з Криму у музей в Амстердамі на виставку ще до окупації РФ півострова.

Після початку окупації російські агресори заявили про свої права на колекцію та вимагали передати скіфське золото їм. Однак, законний власник - Україна - заперечувала це.

Судовий процес завершився рішенням Апеляційного суду Амстердаму 26 жовтня 2021 року. Суд ухвалив рішення повернути експонати виставки "Крим. Золотий острів у Чорному морі" до Києва, керуючись українським законодавством і виключним правом України розпоряджатися своїм культурним надбанням.

26 січня 2022 року окупанти подали касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Амстердама. Нідерландська юридична фірма Houthoff відмовилася надалі представляти у Верховному суді в Гаазі інтереси "російських кримських музеїв" у справі "скіфського золота".

Верховний суд ухвалив, що сторони повинні подати розширені письмові пояснення до Верховного суду Нідерландів до 16 вересня. Однак, росіяни не справились, бо жоден юрист не погодився співпрацювати з ними. Загарбники просили продовжити терміни подачі пояснень до суду, але отримали відмову.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.