У Володимирі позбулись майже усіх російських та радянських топонімів

30 вересня 2022 року Володимирська міська рада перейменувала у громаді 46 вулиць, які мали радянські та російські назви

30 вересня 2022 року Володимирська міська рада перейменувала у громаді 46 вулиць, які мали радянські та російські назви.

 

Кільком вулицям повернули цікаві локальні назви - Староостровецька, Кутова, Зап'ятницька. Вшановано у назвах місцевих та загальноукраїнських діячів. П'ять вулиць отримали "жіночі" імена - Лесі Паєвської, Галини Коханської, Олени Полонської, Лесі Українки та Людмирської Діви. Також здебільшого враховано думку мешканців окремих вулиць, які отримали бажані топоніми.

Перелік нових назв вулиць:  

  1. Алябушева - Європейська
  2. Берегового - Андрія Войнаровського
  3. Гагаріна - Леоніда Каденюка
  4. Глінки - Євгена Колодійчука
  5. Грисюка - Івана Перлика
  6. Декабристів - Героїв Крут
  7. Ільїна - Сонячна
  8. Карбишева - Староостровецька
  9. Комарова - Павла Скоропадського
  10. Короленка - Кутова
  11. Крилова - Зап'ятницька
  12. Левенцова - Степана Фуги
  13. Лермонтова - Червоної Калини
  14. Лобачевського - Лесі Паєвської
  15. Ломоносова - Дем'яна Герштанського
  16. Менделєєва - Івана Пулюя
  17. Мілашенкова - Галини Коханської
  18. Митіна - Островецька
  19. Миколи Глущенка - Рятувальників
  20. Надії Курченко - Олени Полонської
  21. Некрасова - Ярослава Царука
  22. Павлова - Шпитальна
  23. Попова - Людмирської діви
  24. Поповича - Петра Мартинюка
  25. Пушкіна - Гімназійну
  26. Сахарова - Миколи Букатевича
  27. Солопа - Праведників народів світу
  28. Софії Ковалевської - Івана Ющука
  29. Станіславського - Залужна
  30. Тараскіна - Вузька
  31. Туполєва - 39-го Полку
  32. Тургенєва - Цегельна
  33. Філатова - Володимира Андрощука
  34. Чернишевького - Михайла Тележинського
  35. Чайковського - Юзефа Чеховіча
  36. 9 травня - Павла Півоваренка
  37. Лишені - Левка Лук'яненка
  38. Об'їзна - 51-ї бригади
  39. Олексієвського - Млинна
  40. Олійника - Крива
  41. Гуденка - Миколи Аркаса
  42. 20 липня - 14-ї Князівської бригади
  43. Червонобережн (село Заріччя) - Затишна
  44. 1 травня (село Вощатин) - Євгена Гаврилюка
  45. Колгоспна (село Новосілки) – Тиха
  46. Жовтнева (село Суходоли) – Лесі Українки

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".