У Володимирі позбулись майже усіх російських та радянських топонімів

30 вересня 2022 року Володимирська міська рада перейменувала у громаді 46 вулиць, які мали радянські та російські назви

30 вересня 2022 року Володимирська міська рада перейменувала у громаді 46 вулиць, які мали радянські та російські назви.

 

Кільком вулицям повернули цікаві локальні назви - Староостровецька, Кутова, Зап'ятницька. Вшановано у назвах місцевих та загальноукраїнських діячів. П'ять вулиць отримали "жіночі" імена - Лесі Паєвської, Галини Коханської, Олени Полонської, Лесі Українки та Людмирської Діви. Також здебільшого враховано думку мешканців окремих вулиць, які отримали бажані топоніми.

Перелік нових назв вулиць:  

  1. Алябушева - Європейська
  2. Берегового - Андрія Войнаровського
  3. Гагаріна - Леоніда Каденюка
  4. Глінки - Євгена Колодійчука
  5. Грисюка - Івана Перлика
  6. Декабристів - Героїв Крут
  7. Ільїна - Сонячна
  8. Карбишева - Староостровецька
  9. Комарова - Павла Скоропадського
  10. Короленка - Кутова
  11. Крилова - Зап'ятницька
  12. Левенцова - Степана Фуги
  13. Лермонтова - Червоної Калини
  14. Лобачевського - Лесі Паєвської
  15. Ломоносова - Дем'яна Герштанського
  16. Менделєєва - Івана Пулюя
  17. Мілашенкова - Галини Коханської
  18. Митіна - Островецька
  19. Миколи Глущенка - Рятувальників
  20. Надії Курченко - Олени Полонської
  21. Некрасова - Ярослава Царука
  22. Павлова - Шпитальна
  23. Попова - Людмирської діви
  24. Поповича - Петра Мартинюка
  25. Пушкіна - Гімназійну
  26. Сахарова - Миколи Букатевича
  27. Солопа - Праведників народів світу
  28. Софії Ковалевської - Івана Ющука
  29. Станіславського - Залужна
  30. Тараскіна - Вузька
  31. Туполєва - 39-го Полку
  32. Тургенєва - Цегельна
  33. Філатова - Володимира Андрощука
  34. Чернишевького - Михайла Тележинського
  35. Чайковського - Юзефа Чеховіча
  36. 9 травня - Павла Півоваренка
  37. Лишені - Левка Лук'яненка
  38. Об'їзна - 51-ї бригади
  39. Олексієвського - Млинна
  40. Олійника - Крива
  41. Гуденка - Миколи Аркаса
  42. 20 липня - 14-ї Князівської бригади
  43. Червонобережн (село Заріччя) - Затишна
  44. 1 травня (село Вощатин) - Євгена Гаврилюка
  45. Колгоспна (село Новосілки) – Тиха
  46. Жовтнева (село Суходоли) – Лесі Українки

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.