У Володимирі позбулись майже усіх російських та радянських топонімів

30 вересня 2022 року Володимирська міська рада перейменувала у громаді 46 вулиць, які мали радянські та російські назви

30 вересня 2022 року Володимирська міська рада перейменувала у громаді 46 вулиць, які мали радянські та російські назви.

 

Кільком вулицям повернули цікаві локальні назви - Староостровецька, Кутова, Зап'ятницька. Вшановано у назвах місцевих та загальноукраїнських діячів. П'ять вулиць отримали "жіночі" імена - Лесі Паєвської, Галини Коханської, Олени Полонської, Лесі Українки та Людмирської Діви. Також здебільшого враховано думку мешканців окремих вулиць, які отримали бажані топоніми.

Перелік нових назв вулиць:  

  1. Алябушева - Європейська
  2. Берегового - Андрія Войнаровського
  3. Гагаріна - Леоніда Каденюка
  4. Глінки - Євгена Колодійчука
  5. Грисюка - Івана Перлика
  6. Декабристів - Героїв Крут
  7. Ільїна - Сонячна
  8. Карбишева - Староостровецька
  9. Комарова - Павла Скоропадського
  10. Короленка - Кутова
  11. Крилова - Зап'ятницька
  12. Левенцова - Степана Фуги
  13. Лермонтова - Червоної Калини
  14. Лобачевського - Лесі Паєвської
  15. Ломоносова - Дем'яна Герштанського
  16. Менделєєва - Івана Пулюя
  17. Мілашенкова - Галини Коханської
  18. Митіна - Островецька
  19. Миколи Глущенка - Рятувальників
  20. Надії Курченко - Олени Полонської
  21. Некрасова - Ярослава Царука
  22. Павлова - Шпитальна
  23. Попова - Людмирської діви
  24. Поповича - Петра Мартинюка
  25. Пушкіна - Гімназійну
  26. Сахарова - Миколи Букатевича
  27. Солопа - Праведників народів світу
  28. Софії Ковалевської - Івана Ющука
  29. Станіславського - Залужна
  30. Тараскіна - Вузька
  31. Туполєва - 39-го Полку
  32. Тургенєва - Цегельна
  33. Філатова - Володимира Андрощука
  34. Чернишевького - Михайла Тележинського
  35. Чайковського - Юзефа Чеховіча
  36. 9 травня - Павла Півоваренка
  37. Лишені - Левка Лук'яненка
  38. Об'їзна - 51-ї бригади
  39. Олексієвського - Млинна
  40. Олійника - Крива
  41. Гуденка - Миколи Аркаса
  42. 20 липня - 14-ї Князівської бригади
  43. Червонобережн (село Заріччя) - Затишна
  44. 1 травня (село Вощатин) - Євгена Гаврилюка
  45. Колгоспна (село Новосілки) – Тиха
  46. Жовтнева (село Суходоли) – Лесі Українки

"Він уявляв себе на морі Нельсоном, а на суші - Наполеоном..." Мозаїчний образ Вінстона Черчилля

Постать Вінстона Черчилля відома більшості вже у статусі прем'єр-міністра Великої Британії воєнного часу Другої світової війни як непохитного національного лідера, який, прагнучи врятувати свою країну – врятував світ від "брунатної чуми". Однак від першого обрання в Парламент 1900 року і до кульмінаційного виголошення славнозвісних слів у травні 1940 року: "Я не можу запропонувати вам нічого, крім крові, важкої праці, сліз і поту", минуло майже півстоліття.

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.