Національний науково-природничий музей потребує допомоги

Внаслідок ракетного обстрілу Києва 10 жовтня у будівлі Національного науково-природничого музею вибито вікна у кількох експозиційних залах

Внаслідок ракетного обстрілу Києва 10 жовтня будівля Національного науково-природничого музею постраждала.
Вибуховою хвилею було вибито вікна з боку внутрішнього двору музею в експозиційних залах геологічного, палеонтологічного та зоологічного відділів. Музейні колекції не постраждали. Руйнації зафіксовано поліцією, пошкодження оцінюють відповідні служби.
Музей звертається по допомогу. Установі вкрай необхідні матеріали або кошти на придбання матеріалів для оперативного ремонту вибитих вікон. 
Благодійний рахунок природничого музею:
UA 958201720313271001302009806
Код ЄДРПО19020229
Повна назва установи: Національний науково-природничий музей Національної академії наук України (скорочено ННПМ НАН України)
Якщо маєте можливість допомогти матеріалами – телефон директора з музейної та наукової роботи Червоненко Оксани Володимирівни +380503113256.
 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.