У Рівному започаткували проєкт з оцифрування музейних колекцій

У Рівненському обласному краєзнавчому музеї розпочали масштабне оцифрування своїх колекцій

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Отримали грант Українського культурного фонду "Створення апаратно-програмного комплексу для обліку музейних предметів у електронній формі", який дозволив нам активніше застосовувати цифрові технології, зокрема, оцифрувати деякі із майже 140 тисяч музейних предметів різних колекцій.

До речі, серед них - Почаївське "Євангеліє або благовістя богодухновенних євангелістів" 1780 року, яке вважається найбільшим українським стародруком. Його висота понад пів метра, ширина – 34, а товщина – 9 см", - розповів директор музею Олександр Булига.

За словами музейника, відтепер цю та інші особливо цінні та оригінальні пам'ятки книгодрукарства можна "погортати" на сайті музею, де розмістили оцифровані давні видання.

"Стародруки, які оцифровуємо - з 1574 до 1830 років, переважно релігійного змісту: "Біблії", "Євангелія", "Октоїхи", "Анфологіони", "Служебники", "Тріоді". Всього ж колекція стародруків музею нараховує майже 200 книг. Серед них є просто унікальні видання з друкарень Острога, Дермані, Києва, Почаєва, Львова, Новгород-Сіверського", - додає завідувачка сектору впровадження цифрових технологій музею Ольга Морозова.

Нині у музейній оцифрованій колекції можна побачити перше друковане в Україні видання "Євангелія", Острозьку Біблію 1581 року - перший повний переклад Старого і Нового Заповітів, "Октоїх" 1604 року, надрукований у Дерманському монастирі.

Зараз рівненські музейники беруть участь у грантових проєктах для отримання необхідного обладнання. Так, вже укладено угоду з Museum Berlin-Karlshorst про допомогу в оцифруванні музейної колекції та облікової документації.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".