АНОНС: онлайн-марафон «Голоси боротьби»

14 жовтня Український інститут національної пам’яті у партнерстві з Національним музеєм Революції Гідності проведе п’ятигодинний онлайн-марафон "Голоси боротьби" до Дня захисників і захисниць України та 80-ї річниці створення Української повстанської армії

14 жовтня Український інститут національної пам'яті у партнерстві з Національним музеєм Революції Гідності проведе п'ятигодинний онлайн-марафон "Голоси боротьби" до Дня захисників і захисниць України та 80-ї річниці створення Української повстанської армії. 

 

Онлайн-марафон проходитиме 14 жовтня, з 13:00 до 18:00.

Його можна буде дивитися на ютуб-каналах Українського інституту національної пам'яті та Національного музею Революції Гідності, а також фейсбук-сторінках Національного музею Революції Гідності, Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану та Українського інституту національної пам'яті.

Програма події:

Відкриє марафон відеопроєкт "Нескорені".

У трьох роликах проєкту нащадки воїнів УПА генерала Миколи Арсенича, командира Василя Андрусяка та стрільця Богдана Добушовського – Василь Арсенич, Михайло Стецик та Михайло Галущак відповідно, які сьогодні боронять Україну від російської агресії на передовій, розкажуть родинну історію, про своїх предків та загалом про зв'язок із попереднім поколінням борців за українську державність і незалежність.

Усі три ролики транслюватимуться в ефірі марафону.

Також у рамках інформаційного проєкту "Голоси УПА" глядачі зможуть почути відеоспогади про звитяги та боротьбу повстанців. Кількахвилинні відео зі спогадами учасників національно-визвольної боротьби середини XX століття створені інститутом на основі розлогих відеосвідчень, записаних Центром досліджень визвольного руху.

Спеціально для марафону історики та дослідники Української повстанської армії Іван Патриляк, Марина Мірзаєва, Микола Посівнич та Леся Онишко прочитають півгодинні лекції про різні аспекти історії УПА  – від розповіді про зародження армії та її фронт у перші місяці до участі жінок у визвольній боротьбі.

А також прямо з передової російсько-української війни в ефір марафону включаться  фронтмен гурту "Тінь Сонця" Сергій Василюк, фронтмен гурту "Юркеш" Юрій Юрченко та гурт "Веремій". 

Модеруватимуть подію співробітниця Українського інституту національної пам'яті Тетяна Бойко та дослідниця повстанських рухів, співробітниця Національного музею Революції Гідності Олеся Онишко.

Онлайн-марафон завершить 10-денну інформаційну кампанію Українського інституту національної пам'яті до 80-річчя УПА та Дня захисників і захисниць України, яка проходить під гаслом "Боролись! Боремось! Поборемо!".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.