На Волині відновили могилу українського повстанця

Про це повідомляє Перший.

 

У селі Самари (Ковельський район, Волинська область) відновили стару могилу українського повстанця, який загинув у бою з НКВД і був таємно, вночі, похований на сільському цвинтарі односельчанами. 

Влітку цього року могилу повстанця на цвинтарі показали волинському краєзнавцеві Сергієві Годлевському. На ній стояв старий металевий хрест. Доглядала її далека родичка воїна УПА. 

За допомогою голови Волинської обласної ради Григорія Недопада та прикордонників могилу привели в порядок, встановили пам'ятник, на якому вказали інформацію про повстанця.

Похований там Павло Левонюк народився і жив на хуторі Самари Перші у 1924 або 1926 р. У 1944-му долучився до лав УПА і був зв'язковим. У 1945 р. його батька, теж Павла Левонюка відправили в Сибір, а він із сестрами, як стверджує, "перейшов на нелегальне становище". Тобто родина так чи інакше вся була зв'язана з УПА. І, очевидно, зазнала репресій.

Павло Левонюк був референтом зі зв'язку, що діяв на теренах РП ОУН Дивинського району (нині - Брестська область РБ), згодом – референтом СБ Антопольського РП ОУН. Найімовірніше, бій із НКВД, у якому загинув повстанець, стався в Дорогичині (теж нині Білорусь), чи поблизу села Хотешів на Камінь-Каширщині (Волинь). 






Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.