Мінкульт хоче, але не може дерусифікувати Список історичних місць України

Ткаченко вважає, що для внесення змін у Список історичних населених місць України у нього немає повноважень

Про це повідомив народний депутат Володимир В'ятрович.

 

У вересні 2022 року 15 народних депутатів підготували звернення до уряду "внести зміни до Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року №878, зазначивши дійсні назви й історично достовірні дати заснування цих місць".

У Списку  історичних населених місць України справді зазначені застарілі назви міст, які були перейменовані у зоді декомунізації та містять ряд фейкових дат їх заснування. Це стосується, зокрема, Одеси, Севастополя, Ялти, Дніпра (у списку - Дніпропетровськ), Кам'янського (у списку - Дніпродзержинськ), Кропивницького (у списку - Кіровоград) та інших населених пунктів.

Міністр культури та інформаційної політики Ткаченко відповів, що у міністертсва не має достатньо повноважень для здійснення таких змін. Водночас, він визнав, що список потребує внесення відповідних змін.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.