Розпочався конкурс фото пам'яток України

Щодня кількість руйнувань пам'яток в Україні збільшується, тому наразі кожна світлина має вагому цінність для увічнення пам'яті про культурну спадщину нашої країни

З 1 по 31 жовтня 2022 року триває черговий щорічний конкурс "Вікі любить пам'ятки".

Мета конкурсу — зібрати фотографії всіх пам'яток культурної спадщини світу і розмістити їх у Вікісховищі, що дасть змогу проілюструвати статті Вікіпедії — вільної енциклопедії, яку щодня переглядають мільйони людей в усьому світі.

Важливість цього конкурсу полягає в тому, що через широкомасштабне вторгнення росії в Україну, з 24 лютого 2022 року сотні пам'яток були зруйновані й багато з них не підлягають відновленню. Щодня кількість руйнувань збільшується, тому наразі кожна світлина має вагому цінність для увічнення пам'яті про культурну спадщину нашої країни.

Участь у конкурсі можуть взяти всі охочі.

 

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.