Мінкульт хоче, але не може дерусифікувати Список історичних місць України

Ткаченко вважає, що для внесення змін у Список історичних населених місць України у нього немає повноважень

Про це повідомив народний депутат Володимир В'ятрович.

 

У вересні 2022 року 15 народних депутатів підготували звернення до уряду "внести зміни до Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року №878, зазначивши дійсні назви й історично достовірні дати заснування цих місць".

У Списку  історичних населених місць України справді зазначені застарілі назви міст, які були перейменовані у зоді декомунізації та містять ряд фейкових дат їх заснування. Це стосується, зокрема, Одеси, Севастополя, Ялти, Дніпра (у списку - Дніпропетровськ), Кам'янського (у списку - Дніпродзержинськ), Кропивницького (у списку - Кіровоград) та інших населених пунктів.

Міністр культури та інформаційної політики Ткаченко відповів, що у міністертсва не має достатньо повноважень для здійснення таких змін. Водночас, він визнав, що список потребує внесення відповідних змін.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.