У Києві представили унікальні записи «Щедрика»

У Києві у Музеї Миколи Лисенка вперше програли унікальні записи українського “Щедрика”

Про це повідомляє Укрінформ.

 

У залі прозвучали грамофонні записи української пісні на раритетних платівках із США у виконанні найвідоміших американських музикантів: Westminster Choir (1941 р.), Fred Waring and his Pennsylvanians (1942 р.), Robert Show Chorale (1946 р.) New York Philharmonic (1956 р.).

"5 жовтня рівно сто років, коли "Щедрик" було виконано на сцені найпрестижнішої концертної зали Америки – Карнегі-Гол. Це був прем'єрний концерт і кульмінація світового турне хору Олександра Кошиця, який гастролював за дорученням уряду УНР та особисто головнокомандувача армії УНР - Симона Петлюри.

Проводився з метою лобіювання міжнародного визнання щойно проголошеної Української народної республіки, підтримки західного світу у війні з РФ та протидії російський пропаганді, яка оголосила, що українського народу не існує", - сказала дослідниця історії "Щедрика" Тіна Пересунько.

Вона зазначила, що упродовж 1919-1924 років "Щедрик" прозвучав у понад 200 містах 17 країн світу. За цей час на адресу України й української культури у західній пресі вийшло понад 300 схвальних рецензій 12 мовами світу.

Пересунько додала, що нинішня презентація - це нагода згадати про походження всесвітньо відомої пісні, про хор Олександра Кошиця, який вперше привіз цей твір до Америки, а також наголосити на авторстві Миколи Леонтовича, який написав цей шедевр.

Також під час заходу представили оригінал партитури Carol of the Bells (Нью-Йорк, Carl Fischer Music, 1936 р.) та ноти першої англомовної версії "Щедрика" - пісні The Bluebirds (Нью-Йорк, Witmark and Sons, 1933 р.).

Теми

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.