У Києві представили унікальні записи «Щедрика»

У Києві у Музеї Миколи Лисенка вперше програли унікальні записи українського “Щедрика”

Про це повідомляє Укрінформ.

 

У залі прозвучали грамофонні записи української пісні на раритетних платівках із США у виконанні найвідоміших американських музикантів: Westminster Choir (1941 р.), Fred Waring and his Pennsylvanians (1942 р.), Robert Show Chorale (1946 р.) New York Philharmonic (1956 р.).

"5 жовтня рівно сто років, коли "Щедрик" було виконано на сцені найпрестижнішої концертної зали Америки – Карнегі-Гол. Це був прем'єрний концерт і кульмінація світового турне хору Олександра Кошиця, який гастролював за дорученням уряду УНР та особисто головнокомандувача армії УНР - Симона Петлюри.

Проводився з метою лобіювання міжнародного визнання щойно проголошеної Української народної республіки, підтримки західного світу у війні з РФ та протидії російський пропаганді, яка оголосила, що українського народу не існує", - сказала дослідниця історії "Щедрика" Тіна Пересунько.

Вона зазначила, що упродовж 1919-1924 років "Щедрик" прозвучав у понад 200 містах 17 країн світу. За цей час на адресу України й української культури у західній пресі вийшло понад 300 схвальних рецензій 12 мовами світу.

Пересунько додала, що нинішня презентація - це нагода згадати про походження всесвітньо відомої пісні, про хор Олександра Кошиця, який вперше привіз цей твір до Америки, а також наголосити на авторстві Миколи Леонтовича, який написав цей шедевр.

Також під час заходу представили оригінал партитури Carol of the Bells (Нью-Йорк, Carl Fischer Music, 1936 р.) та ноти першої англомовної версії "Щедрика" - пісні The Bluebirds (Нью-Йорк, Witmark and Sons, 1933 р.).

Теми

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.