У Києві представили унікальні записи «Щедрика»

У Києві у Музеї Миколи Лисенка вперше програли унікальні записи українського “Щедрика”

Про це повідомляє Укрінформ.

 

У залі прозвучали грамофонні записи української пісні на раритетних платівках із США у виконанні найвідоміших американських музикантів: Westminster Choir (1941 р.), Fred Waring and his Pennsylvanians (1942 р.), Robert Show Chorale (1946 р.) New York Philharmonic (1956 р.).

"5 жовтня рівно сто років, коли "Щедрик" було виконано на сцені найпрестижнішої концертної зали Америки – Карнегі-Гол. Це був прем'єрний концерт і кульмінація світового турне хору Олександра Кошиця, який гастролював за дорученням уряду УНР та особисто головнокомандувача армії УНР - Симона Петлюри.

Проводився з метою лобіювання міжнародного визнання щойно проголошеної Української народної республіки, підтримки західного світу у війні з РФ та протидії російський пропаганді, яка оголосила, що українського народу не існує", - сказала дослідниця історії "Щедрика" Тіна Пересунько.

Вона зазначила, що упродовж 1919-1924 років "Щедрик" прозвучав у понад 200 містах 17 країн світу. За цей час на адресу України й української культури у західній пресі вийшло понад 300 схвальних рецензій 12 мовами світу.

Пересунько додала, що нинішня презентація - це нагода згадати про походження всесвітньо відомої пісні, про хор Олександра Кошиця, який вперше привіз цей твір до Америки, а також наголосити на авторстві Миколи Леонтовича, який написав цей шедевр.

Також під час заходу представили оригінал партитури Carol of the Bells (Нью-Йорк, Carl Fischer Music, 1936 р.) та ноти першої англомовної версії "Щедрика" - пісні The Bluebirds (Нью-Йорк, Witmark and Sons, 1933 р.).

Теми

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.