Нобелівська премія миру. Реакція світу

Нобелівську премію миру 2022 року присудили українським, російським та білоруським правозахисникам. Світові політики та медіа відреагували привітаннями. А от Президент України - мовчить. Натомість негативно про цей здобуток українців висловився чиновник з офісу президента Подоляк

"Історична правда" зібрала привітання зі здобуттям Нобелівської премії миру українськими, російськими та білоруськими правозахисниками від провідних світових політиків та медіа.

 

Привітання від Президента США Джо Байдена:

 

"Цьогорічні лауреати Нобелівської премії миру нагадують нам, що навіть у темні дні війни, перед лицем залякування та тиском, спільне людське прагнення до прав і гідності не може бути знищено. Від імені американського народу я вітаю Алєся Бяляцького з Білорусі, Український центр громадянських свобод і російську організацію "Меморіал" із цією заслуженою нагородою.

Протягом багатьох років вони невтомно боролися за права людини та основні свободи, включаючи право вільно говорити та відкрито критикувати. Вони виконували свою місію пристрасно та наполегливо. Протягом усієї своєї історії "Меморіал" розкривав правду про знущання над радянськими та російськими громадянами, незважаючи на сильні залякування. Алєсь Бяляцький ніколи не відмовлявся від вимог демократичних свобод, на які заслуговує білоруський народ, навіть перебуваючи у в'язниці. В розпал жорстокої та неспровокованої війни Росії проти України Центр громадянських свобод у режимі реального часу документує військові злочини та звірства, які Росія заподіює українському народу.

Перш за все, сміливці, які виконують цю роботу, шукали правду та задокументували світові політичні репресії проти своїх співгромадян — висловлювалися, відстоювалися та дотримувалися курсу, коли їм погрожували ті, хто домагався їх мовчання. Цим вони зробили наш світ сильнішим. Алєсь Бяляцький, Центр громадянських свобод і "Меморіал" заслуговують на визнання за виконану ними роботу, приклад, який вони подали, і надію, яку вони вселяють на краще майбутнє своєю непохитною відданістю основним свободам" - йдеться у заяві Президента США.

На сайті Президента України єдина згадка про Нобелівську премію миру - це слова Зеленського у березні 2022 року під час виступу перед норвезьким парламентом - стортінгом:

 
Натомість Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк розкритикував присудження Нобелівської премії миру представникам Росії та Білорусі:
 

"The Times":

 

Одна з найбільших норвезьких газет "Dagbladet":

 
 

Міжнародна федерація прав людини привітала лауреатів:

 

"The New York Times":

 

Найбільша арабомовна мережа "Аль-Джазіра" також не минула номінантів:

 
"Rzeczpospolita":
 
"The Guardian":
 
"Associated Press":
 
"The Washington Post":
 
Президент Франції Еммануель Макрон:
 
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок:
 

Міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевичс:

 

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг:

 

Білоруський антилукашенківський рух втішений:

 
 

І вважає, що "боротьба за права людини, у тому числі у Білорусі, зараз ведеться саме в Україні".

 

Російські медіа та політики стверджують, що рішення про присудження премії має політичний підтекст та називають "воєнною операцією проти Росії":

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.