Спецпроект

У Брюсселі вшанували пам'ять жертв Голодомору

У Брюсселі віддали шану мільйонам українців, померлих під час Голодомору – штучного голоду, вчиненого радянським тоталітарним режимом у 1932-1933 роках в Україні

Про це у Фейсбуці повідомило Представництво України при ЄС.

 

Увечері 13 листопада представники представництва приєдналися до молитовного вшанування пам'яті невинних жертв організованого Сталіним Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні у Кафедральному соборі святих Михайла і Гудули.

"Упродовж багатьох років правда про жахливий радянський злочин Голодомору замовчувалася. срср всіляко намагався приховати будь-які згадки, документи, записи чи публікації, які могли б підтвердити смерть мільйонів людей в Україні. Сотні сторінок документів досі залишаються під замком в архівах Кремля. Скоріш за все, Росія ніколи не надасть доступ до них, оскільки вони лише підтверджують факт геноциду українського народу", – йдеться в дописі.

Представництво України при ЄС закликало міжнародних партнерів України визнати Голодомор актом геноциду проти українського народу.

"Сьогодні історія повторюється, адже повномасштабна жорстока війна росії проти України є не лише загарбницькою, а й геноцидною кампанією, спрямованою на знищення українців як нації. Ми схиляємо голови перед усіма нашими Захисниками на передовій та вдячні всім, хто стоїть пліч-о-пліч з Україною у нашій боротьбі за незалежність і свободу", – додали у представництві.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.