Спецпроект

У Брюсселі вшанували пам'ять жертв Голодомору

У Брюсселі віддали шану мільйонам українців, померлих під час Голодомору – штучного голоду, вчиненого радянським тоталітарним режимом у 1932-1933 роках в Україні

Про це у Фейсбуці повідомило Представництво України при ЄС.

 

Увечері 13 листопада представники представництва приєдналися до молитовного вшанування пам'яті невинних жертв організованого Сталіним Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні у Кафедральному соборі святих Михайла і Гудули.

"Упродовж багатьох років правда про жахливий радянський злочин Голодомору замовчувалася. срср всіляко намагався приховати будь-які згадки, документи, записи чи публікації, які могли б підтвердити смерть мільйонів людей в Україні. Сотні сторінок документів досі залишаються під замком в архівах Кремля. Скоріш за все, Росія ніколи не надасть доступ до них, оскільки вони лише підтверджують факт геноциду українського народу", – йдеться в дописі.

Представництво України при ЄС закликало міжнародних партнерів України визнати Голодомор актом геноциду проти українського народу.

"Сьогодні історія повторюється, адже повномасштабна жорстока війна росії проти України є не лише загарбницькою, а й геноцидною кампанією, спрямованою на знищення українців як нації. Ми схиляємо голови перед усіма нашими Захисниками на передовій та вдячні всім, хто стоїть пліч-о-пліч з Україною у нашій боротьбі за незалежність і свободу", – додали у представництві.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.

Антон Дробович: "Пам'ятання — це спротив забуттю"

Інтерв’ю з науковцем, громадським діячем Антоном Дробовичем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Як витримати тиск КДБ і навіть його висміювати? Досвід Натана Щаранського із книжки "Не злякаюся зла"

У травні 2025 році, через майже 40 років з дня написання, книга радянського дисидента Натана Щаранського "Не злякаюся зла" вийшла українською мовою. Уперше вона була надрукована англійською у 1988-му. У передмові до українського видання Щаранський, який за ці роки встиг стати відомим політичним та державним діячем в Ізраїлі, зазначив: в Україні книга повертається до свого початково призначення — допомагати людям у боротьбі.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.