Спецпроект

АНОНС: виставка “Leica, що бачила Голодомор”

Національний музей Голодомору-геноциду презентує виставку “Leica, що бачила Голодомор”

Національний музей Голодомору-геноциду, за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України і креативного партнера проекту Інформаційної агенції Postmen, презентує виставку "Leica, що бачила Голодомор". 

 

Відвідувачі зможуть побачити оригінальний альбом з фотографіями Харкова 1933 року та фотоапарат Leica ІІ, яким вони були зроблені.

Ці предмети належали австрійському інженерові Александру Вінербергеру і є найціннішими у світі експонатами з історії Голодомору, а світлини – доказами вчинення злочину і підтвердженням, що, незважаючи на зміну назви держави і її очільників, наміри Москви щодо України не змінилися, а непокараний злочин геноциду знайшов своє продовження у сучасній війні: 90 років тому Харків помирав від голоду, а сьогодні – від російських бомб і куль. 

Відкриття виставки відбудеться 23 листопада о 12:00  у Залі пам'яті Національного музею Голодомору-геноциду (м. Київ, вул. Лаврська, 3).

Триватиме виставка тільки 23-27 листопада 2022 р. 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.