У Києві відбулися урочистості до 140-річчя художника Михайла Бойчука

У Київській академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну відбулись урочистості з нагоди 140-річчя від дня народження Михайла Бойчука

Як повідомляє Укрінформ, у Київській академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну відбулись урочистості з нагоди 140-річчя від дня народження Михайла Бойчука.

 

"Україні є ким пишатись. Сьогодні нам важливо це пам'ятати. Наша країна має не тільки безліч талантів, а й непересічних новаторів та винахідників. Серед них і Михайло Бойчук. Його індивідуальність та унікальний стиль вплинули на головні напрямки сучасного українського мистецтва. Він мав талант об'єднувати навколо себе однодумців.

Так виникла ціла школа послідовників митця – так звані бойчукісти. То ж роль і значення творчого пошуку митця важко переоцінити. Сьогодні ми, попри повітряні тривоги й війну, маємо робити все, аби якомога більше людей у світі знали, за що так самовіддано борються українці – за свою культуру та ідентичність", – сказав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Михайло Бойчук — український художник, маляр-монументаліст, засновник самобутньої школи українського мистецтва "бойчукізм", лідер групи "бойчукістів". Член Наукового товариства імені Шевченка та Українського наукового товариства. Один із засновників монументального мистецтва України XX століття. Представник Розстріляного відродження.

Бойчук виступав новатором-монументалістом, створив свою школу в монументальному малярстві. Крім того, у нього був колектив однодумців і послідовників. Наприклад, над розписом приміщень 4 поверхів Луцьких казарм у Києві 1919 р. працювали близько 200 художників.

Митець підготував плеяду учнів. Серед них: Тимофій Бойчук, Кирило Гвоздик, Антоніна Іванова, Сергій Колос, Оксана Павленко, Іван Падалка, Олександр Мизін, Василь Седляр, Микола Рокицький, Онуфрій Бізюков, Віра Бура-Мацапура. Це так звані бойчукісти. Вони втілили його творчі ідеї також у кераміці, тканині, книжковій графіці тощо.

Серце, самогубство чи вбивство? Як загинув Василь Стус

Уночі з 3 на 4 вересня 1985 року в карцері табору особливого режиму ВС-389/36 у с. Кучино Чусовського р-ну Пермської обл. пішов із життя 47-річний поет і правозахисник Василь Стус. Версій, чому це сталося, кілька. Але я певен...

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.