Археологи знайшли давньоримські бронзові статуї

Статуї збереглись у хорошому стані, оскільки перебували у гарячих термальних водах

Про це повідомляє Фокус.

За останні два тижні в Італії знайшли десятки бронзових статуй. Вони добре збереглися. Археологи відносять їх до давньоримських часів і кажуть, що відкриття надзвичайно рідкісне.

 

Цінні артефакти виявили у термальних ваннах у Тоскані. Джерелом цінних знахідок став пагорб міста Сан-Кашано-Дей-Баньї. Останні три роки там досліджували руїни.

"Це дуже важлива, виняткова знахідка", — сказав Якопо Таболлі, доцент Університету для іноземців у Сієні.

Виявлені статуї датують II століттям до нашої ери - І століттям нашої ери. Ймовірно, вони прикрашали святилище у минулому. Це було ще до того, як їх занурювали у термальні води. Процес занурення належав до одного зі своєрідних ритуалів, який проходив у І ст. нашої ери.

Міністр культури Італії Дженнаро Санджуліано зазначив, що нова знахідка ще раз наголосила на величі країни. Крім того, вона має залучити ще більше туристів.

Завдяки гарячим водам Сан-Кашіано збереглося покриття статуй. Загалом команді археологів вдалося знайти 24 великі статуї, а також кілька маленьких.

Статуї доставили до реставраційної лабораторії до Гроссето — ще одного міста Тоскани. Втім, їх планують повернути до міста Сан-Кашано-Дей-Баньї. Там їх виставлять у новому музеї.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.