Спецпроект

Європарламент визнав Голодомор геноцидом українського народу

Європейський парламент визнав Голодомор, спричинений радянським режимом в Україні у 1932-1933 роках, геноцидом

Відповідна резолюція була ухвалена 15 грудня, пише "Європейська правда".

 

"Депутати Європарламенту рішуче засуджують ці дії, що призвели до смерті мільйонів українців, і закликають усі країни та організації, які ще не зробили цього, наслідувати їхній приклад і визнати його геноцидом", - йдеться у заяві.

У резолюції наголошується, що відбілювання та прославляння тоталітарного радянського режиму та відродження культу радянського диктатора Йосипа Сталіна призвело до того, що Росія сьогодні є державою-спонсором тероризму.

Депутати Європарламенту також засуджують жахливі російські злочини, які знову здійснюються проти українського народу, такі як цілеспрямоване руйнування цивільної енергетичної інфраструктури України взимку.

Резолюція звинувачує нинішній російський режим у порушенні суверенітету і територіальної цілісності України, прагненні ліквідувати Україну як національну державу та знищити ідентичність і культуру її народу. Вона також засуджує той факт, що триваюча війна створила глобальну продовольчу кризу, коли Росія знищує та грабує українські зерносховища та продовжує перешкоджати забезпеченню експорту українського зерна до найбільш бідних країн світу.

Крім того, депутати Європарламенту хочуть, щоб ЄС та треті країни підвищили обізнаність про події Голодомору та інші злочини, скоєні радянським тоталітарним режимом.

Засуджуючи нинішній російський режим за маніпулювання історичною пам'яттю з метою власного виживання, парламент закликає Російську Федерацію, як головну правонаступницю Радянського Союзу, вибачитися за ці злочини.

Резолюція була ухвалена 507 голосами "за", 12 - "проти", 17 - "утрималися".

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.