У Мелітополі пам’ятник Леніну облили червоною фарбою

17 грудня у тимчасово окупованому Мелітополі пам’ятник Леніну облили червоною фарбою

17 грудня у тимчасово окупованому росіянами Мелітополі пам'ятник Леніну облили червоною фарбою.

Про це повідомив міський голова Мелітополя Іван Федоров у Telegram. 

"Окупанти що є сил намагаються занурити місто у радянські часи: повертають вулицям колишні назви та розставляють пам'ятники тоталітарного режиму. Але навіть після 10-ти місяців окупації жителі Мелітополя показують рашистам: їхній "рускій мір" ніколи не приживеться на українській землі. Незламні мелітопольці обливають пам'ятники російських ідолів фарбою прямо перед очима окупантів", - написав Іван Федоров. 

Пам'ятник Ленін знаходиться в кроковій доступності від відділку "поліції", де окупанти влаштували одну з катівень цивільних полонених.

Перед тим "побілів" пам'ятник сталінському кату Судоплатову, розташований в центрі міста біля обласного управління "поліції" та бюст КДБісту Бояринову, встановлений у центральному парку.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.