У Мелітополі пам’ятник Леніну облили червоною фарбою

17 грудня у тимчасово окупованому Мелітополі пам’ятник Леніну облили червоною фарбою

17 грудня у тимчасово окупованому росіянами Мелітополі пам'ятник Леніну облили червоною фарбою.

Про це повідомив міський голова Мелітополя Іван Федоров у Telegram. 

"Окупанти що є сил намагаються занурити місто у радянські часи: повертають вулицям колишні назви та розставляють пам'ятники тоталітарного режиму. Але навіть після 10-ти місяців окупації жителі Мелітополя показують рашистам: їхній "рускій мір" ніколи не приживеться на українській землі. Незламні мелітопольці обливають пам'ятники російських ідолів фарбою прямо перед очима окупантів", - написав Іван Федоров. 

Пам'ятник Ленін знаходиться в кроковій доступності від відділку "поліції", де окупанти влаштували одну з катівень цивільних полонених.

Перед тим "побілів" пам'ятник сталінському кату Судоплатову, розташований в центрі міста біля обласного управління "поліції" та бюст КДБісту Бояринову, встановлений у центральному парку.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.