Міська рада Полтави зганьбилась з Пушкіним та Ватутіним

Депутати Полтавської міської ради відмовились демонтувати російські маркери у місті

23 грудня Полтавська міська рада розглянула питання про демонтаж ряду пам'ятників, що є російськими імперськими маркерами.

Одним проєктом рішення передбачався демонтаж пам'ятників радянським генералам Миколі Ватутіну та Олексію Зигіну. Іншим документом мало бути надано доручення перенести у музейний простір пам'ятник Пушкіну.

Демонтаж пам'ятників Ватутіну та Зигіну підтримало 20 депутатів з 43, а за перенесення Пушкіна - всього 15. 

Рішення відхилені.

На фото можете побачити результати поіменного голосування. Більшість міських депутатів не голосували або ж утрималися.

Не підтримали рішення про демонтаж пам'ятника Пушкіну:

міський голова Олександр Мамай;

9 з 9 депутатів фракції "Слуги народу" (одна депутатка перебуває на фронті);

3 з 6 депутатів фракції "Рідне місто";

10 з 10 депутатів фракції "За майбутнє";

3 з 4 позафракційних (обрані за списком від ОПЗЖ);

2 з 4 депутатів фракції Партії простих людей Сергія Капліна;

1 з 6 депутатів фракції Європейської Солідарності (депутатка перебуває на фронті).

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.