Міська рада Полтави зганьбилась з Пушкіним та Ватутіним

Депутати Полтавської міської ради відмовились демонтувати російські маркери у місті

23 грудня Полтавська міська рада розглянула питання про демонтаж ряду пам'ятників, що є російськими імперськими маркерами.

Одним проєктом рішення передбачався демонтаж пам'ятників радянським генералам Миколі Ватутіну та Олексію Зигіну. Іншим документом мало бути надано доручення перенести у музейний простір пам'ятник Пушкіну.

Демонтаж пам'ятників Ватутіну та Зигіну підтримало 20 депутатів з 43, а за перенесення Пушкіна - всього 15. 

Рішення відхилені.

На фото можете побачити результати поіменного голосування. Більшість міських депутатів не голосували або ж утрималися.

Не підтримали рішення про демонтаж пам'ятника Пушкіну:

міський голова Олександр Мамай;

9 з 9 депутатів фракції "Слуги народу" (одна депутатка перебуває на фронті);

3 з 6 депутатів фракції "Рідне місто";

10 з 10 депутатів фракції "За майбутнє";

3 з 4 позафракційних (обрані за списком від ОПЗЖ);

2 з 4 депутатів фракції Партії простих людей Сергія Капліна;

1 з 6 депутатів фракції Європейської Солідарності (депутатка перебуває на фронті).

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.