Семеро полтавців прагнуть зберегти "місто перемоги російської армії"

Семеро полтавців створили петицію на захист "Полтави - міста перемоги російської армії"

На американській платформі Сhange.org створили петицію "Збережемо нашу Полтаву!", підписанти якої якої вимагають зберегти російські пам'ятники у Полтаві. Петиція має форму відкритого листа (звернення) начальнику Полтавської ОВА Дмитру Луніну, Полтавському міському голові Олександру Мамаю та депутатам Полтавської міської ради.

 

"Демонтаж призведе до втрати пам'ятників і завдасть непоправної шкоди унікальному історичному середовищу Полтави, яка водночас втратить і свою туристичну привабливість" - йдеться у петиції.

Підписанти також вважають, що полтавці "давно змінили своє ставлення до цих пам'ятників, здійснили їхнє переосмислення та переозначення."

Петицію підписали: Наталія Кондель-Пермінова, кандидат архітектури, старший науковий співробітник, завідувач відділу дизайну та архітектури Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, Криницька Наталія Ігорівна, кандидат філологічних наук, доцент, Сакало Олександр Євгенійович, кандидат історичних наук, доцент, Тристанов Борис Юрійович, автор сайту "Історія Полтави", Бєлявська Оксана Юріївна, кандидат архітектури, Роговий Владислав Миколайович, полтавець, доктор історичних наук, голова Союзу українців Богемії (Чехія), Підгорний Микола Васильович, заслужений художник України, член Національної спілки художників України.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.