Семеро полтавців прагнуть зберегти "місто перемоги російської армії"

Семеро полтавців створили петицію на захист "Полтави - міста перемоги російської армії"

На американській платформі Сhange.org створили петицію "Збережемо нашу Полтаву!", підписанти якої якої вимагають зберегти російські пам'ятники у Полтаві. Петиція має форму відкритого листа (звернення) начальнику Полтавської ОВА Дмитру Луніну, Полтавському міському голові Олександру Мамаю та депутатам Полтавської міської ради.

 

"Демонтаж призведе до втрати пам'ятників і завдасть непоправної шкоди унікальному історичному середовищу Полтави, яка водночас втратить і свою туристичну привабливість" - йдеться у петиції.

Підписанти також вважають, що полтавці "давно змінили своє ставлення до цих пам'ятників, здійснили їхнє переосмислення та переозначення."

Петицію підписали: Наталія Кондель-Пермінова, кандидат архітектури, старший науковий співробітник, завідувач відділу дизайну та архітектури Інституту проблем сучасного мистецтва Національної академії мистецтв України, Криницька Наталія Ігорівна, кандидат філологічних наук, доцент, Сакало Олександр Євгенійович, кандидат історичних наук, доцент, Тристанов Борис Юрійович, автор сайту "Історія Полтави", Бєлявська Оксана Юріївна, кандидат архітектури, Роговий Владислав Миколайович, полтавець, доктор історичних наук, голова Союзу українців Богемії (Чехія), Підгорний Микола Васильович, заслужений художник України, член Національної спілки художників України.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.