Усі розділи
Допомогти проекту

У Полтаві розпочали обговорювати перейменування вулиць

У Полтаві розпочалось громадське обговорення перейменування вулиць з російськими та радянськими назвами.

13 грудня 2022

У Полтаві розпочалось громадське обговорення перейменування вулиць з російськими та радянськими назвами. 

Про це повідомили на сайті Полтавської міської ради.

 

Мешканці можуть запропонувати варіанти перейменування назв бульварів, вулиць, провулків та площ до 26 грудня.

Надіслати пропозиції можна в електронному варіанті, заповнивши анкету. Також можна надіслати листа за адресою: 36000, м. Полтава, вул. Небесної сотні, 1/23, Комунальна організація "Інститут розвитку міста" Полтавської міської ради.

Усі запропоновані варіанти назв будуть розглянуті на відкритому засіданні робочої групи з питань перейменування 17 січня 2023 року.

Теми
Дивіться також
У Полтаві увічнять пам'ять В'ячеслава Липинського
Семеро полтавців прагнуть зберегти "місто перемоги російської армії"
У Полтаві пам’ятник Петру І сховали під чорною плівкою
У музеї Полтавської битви з’явився аудіогід шведською мовою – ОП
У Полтаві визначилися з проєктом пам’ятнику Симону Петлюрі. ВІДЕО
Тексти

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.
23 травня 2023 — Олександр Скрипник

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.
5 серпня 2026 — Юстина Дудек

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.
31 липня 2026 — Іван Гаврилюк

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.
22 липня 2026 — Олександр Цепурдей
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
11 серпня, 17:49

80% вироків – розстрільні: 11 серпня розпочалася "польська операція" НКВС

11 серпня, 15:25

У Роттердамі провели ексгумацію останків полковника Євгена Коновальця

10 серпня, 11:07

IN MEMORIAM: У Чикаго відійшов у вічність Юліян Куляс

10 серпня, 10:57

У столиці Косова зняли український прапор після віиту Зеленського до Белграда

Всі новини