Суворове стане Бесарабським

Суворовська селищна рада Ізмаїльського району Одеської області ухвалила рішення про перейменування смт Суворове на смт Бессарабське

Суворовська селищна рада Ізмаїльського району Одеської області ухвалила рішення про перейменування смт Суворове на смт Бессарабське. Для остаточног оперейменування потрібне рішення Верховної Ради.

Про це повідомляє Укрінформ.

"Депутатська більшість підтримала голосуванням проєкт рішення про перейменування смт Суворове на Бессарабське, відповідно до результатів опитування жителів громади, до якої входять сім населених пунктів", - зазначив голова селищної ради Олег Босікевич.

Раніше виконком Суворовської селищної ради організував електронне опитування жителів населених пунктів Суворове, Старі Трояни, Приозерне, Дзинілор, Острівне, Кирнички і Нова Покровка щодо обрання нової назви адмінцентру ОТГ із чотирьох варіантів: Бессарабське, Буджацьке, Катлабузьке та Шікірлі-Кітай.

Більшість опитуваних висловились за назву "Бессарабське".

На території села існувало поселення ногайців. У 1819 році був виданий указ російського імператора Алєксандра І, у якому згадується село болгарських переселенців під назвою Шикирли-Китай. У 1941-1944 рр. перейменоване на Король Міхай І. У радянський час селище отримало назву Суворове на честь російського генерала Олександра Суворова.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.