Третій Пушкін пішов геть з чернівецького театру

У Чернівцях з фасаду театру прибрали бюст російського поета Олександра Пушкіна

Як повідомляє Суспільне, у Чернівцях з фасаду театру прибрали бюст російського поета Олександра Пушкіна. Це був третій і останній пам'ятник Пушкіну у Чернівцях.

 

Директор театру Іван Бутняк розповів, що впродовж декількох місяців очікували дозволу на демонтаж від Міністерства культури, оскільки театр є історичною будівлею національного значення.

Погруддя важить приблизно 80-90 кілограмів.

Поки що бюст Пушкіна зберігатимуть поруч із бюстом Сталіна у складському приміщенні театру, як артефакт, каже Бутняк. На сторінці театру у Facebook створять онлайн-анкету, аби охочі могли долучитися до обговорення, чий бюст буде розміщуватися на фасаді на місці Пушкіна.

За словами Бутняка, раніше чернівчани пропонували встановити тут погруддя Юрію Федьковичу або Лесі Українці.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.