Усі розділи
Допомогти проекту

Третій Пушкін пішов геть з чернівецького театру

У Чернівцях з фасаду театру прибрали бюст російського поета Олександра Пушкіна

27 грудня 2022

Як повідомляє Суспільне, у Чернівцях з фасаду театру прибрали бюст російського поета Олександра Пушкіна. Це був третій і останній пам'ятник Пушкіну у Чернівцях.

 

Директор театру Іван Бутняк розповів, що впродовж декількох місяців очікували дозволу на демонтаж від Міністерства культури, оскільки театр є історичною будівлею національного значення.

Погруддя важить приблизно 80-90 кілограмів.

Поки що бюст Пушкіна зберігатимуть поруч із бюстом Сталіна у складському приміщенні театру, як артефакт, каже Бутняк. На сторінці театру у Facebook створять онлайн-анкету, аби охочі могли долучитися до обговорення, чий бюст буде розміщуватися на фасаді на місці Пушкіна.

За словами Бутняка, раніше чернівчани пропонували встановити тут погруддя Юрію Федьковичу або Лесі Українці.

Теми
Дивіться також
На мапі Ізюма появились вулиці Стіва Джобса та Романа Шухевича
Колектив Національної музичної академії хоче залишитись з іменем Чайковського
Полтавою шириться "Zло"
Суворове стане Бесарабським
Пам’ятники Зигіну та Ватутіну у Полтаві отримали мітку "Zло"
Тексти

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.
10 липня 2020 — Сергій Рябенко

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.
25 квітня 2025 — Фабіан Бауманн

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.
24 квітня 2025 — Володимир Крижанівський

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
22 квітня 2025 — Наталя Ємченко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
29 квітня, 16:01

Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

29 квітня, 09:29

У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

28 квітня, 10:27

У Кам'янці-Подільському відкриють новий музей в історичній будівлі

28 квітня, 10:14

Історичний клуб "Холодний Яр" заснував нагороду – "Лицар Холодного Яру".

Всі новини