Третій Пушкін пішов геть з чернівецького театру

У Чернівцях з фасаду театру прибрали бюст російського поета Олександра Пушкіна

Як повідомляє Суспільне, у Чернівцях з фасаду театру прибрали бюст російського поета Олександра Пушкіна. Це був третій і останній пам'ятник Пушкіну у Чернівцях.

 

Директор театру Іван Бутняк розповів, що впродовж декількох місяців очікували дозволу на демонтаж від Міністерства культури, оскільки театр є історичною будівлею національного значення.

Погруддя важить приблизно 80-90 кілограмів.

Поки що бюст Пушкіна зберігатимуть поруч із бюстом Сталіна у складському приміщенні театру, як артефакт, каже Бутняк. На сторінці театру у Facebook створять онлайн-анкету, аби охочі могли долучитися до обговорення, чий бюст буде розміщуватися на фасаді на місці Пушкіна.

За словами Бутняка, раніше чернівчани пропонували встановити тут погруддя Юрію Федьковичу або Лесі Українці.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.