На мапі Ізюма появились вулиці Стіва Джобса та Романа Шухевича

Голова Ізюмської міської військової адміністрації Валерій Марченко підписав чергове розпорядження про перейменування вулиць у міській громаді.

У нових назвах вшановано Стіва Джобса, Романа Шухевича, Левка Лук'яненка, В'ячеслава Чорновола, Голду Меїр та їнші достойні імена.

 

Список нових назву вулиць:

– вул. Аляб'єва – вул. Валерія Лобановського;
– вул. Бородіна – вул Дмитра Яворницького;
– вул. Володимира Висоцького – вул. Стіва Джобса;
– вул. Ескадронна – вул. Романа Кирилова;
– вул. Костенка Генерала – вул. Максима Поправки;
– вул. Красноярська – вул. Руслана Крамаренка;
– вул. Островського Олександра – вул. Олександра Махова;
– вул. Панфілова – вул. Голди Меїр;
– вул. Путійна – вул. Романа Шухевича;
– вул. Радгосп "Ізюмський" – вул. Маріупольська;
– вул. Рокоссовського – вул. Ярослава Мудрого;
– вул. Серова – вул. Едуарда Копичко;
– вул. Цоя Віктора – вул. Кузьми Скрябіна;
– вул. Цусимська – вул. В'ячеслава Чорновола;
– вул. Челюскіна – вул Левка Лук'яненка;
– вул. Чернишевського – вул. Діани Петриненко;
– вул. Черняхівського – вул. Бучанська;
– вул. 8 Березня – вул. Ірпінська;
– вул. Дружби – вул. Валентини Черевко.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.