Вночі в Одесі знесли Катерину ІІ та Суворова

Пам'ятники переміщено в музеї

Вночі в Одесі демонтували пам'ятник "засновникам міста" – композицію скульптур, у центрі якої була російська імператриця Катерина II.

 

Роботи розпочали ще вдень, проте остаточно прибрали пам'ятник уже глибокої ночі — тепер його скульптури будуть розміщені у музеї.

Голова Одеської ОВ Максим Марченко назвав демонтаж монумента історичною подією.

"Сьогодні відбулася справді історична подія. Нарешті пам'ятник російській імператриці катерині в Одесі був демонтований. Дякую мешканцям Одеси, які висловили свою позицію, що російській імперській спадщині не місце у сучасній, правовій, демократичній Україні. 

Дякую депутатам Одеської міської ради за те, що ухвалили вірне рішення. Кожен, хто долучився до цього процесу, показав, що коли ми об'єднані спільною метою, то обов'язково її досягаємо. Одещина має багату історію, культуру, та національну спадщину і сьогодні ми творимо нашу історію разом. Слава Україні!", - написав він у своєму телеграм каналі.

Крім того, у мерії Одеси повідомили, що вночі також демонтували пам'ятник російському полководцю Олександру Суворову.

"Згідно з рішенням сесії міської ради в Одесі було демонтовано пам'ятник А. Суворову. Монумент буде передано до Одеського художнього музею для його тимчасового зберігання", - сказано в повідомленні.



Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.