У США продають обручку ХVII століття задля допомоги Україні

Мітці Пердью, вдова магната Френка Пердью, виставляє на аукціоні Sotheby's у Нью-Йорку рідкісний смарагд, пише видання The New York Times. 

 

Усі кошти, виручені від продажу каблучки (оціночна вартість - від 50 000 до 70 000 доларів США) будуть передані на підтримку гуманітарних заходів в Україні.

Каблучка походить з XVII століття.

Корабель Nuestra Señora de Atocha відплив із Гавани до Іспанії 4 вересня 1622 року з великим вантажем срібла, золота та смарагдів. Наступного дня він затонув через ураган.

У 1986 році затонулий корабель зі скарбами віднайшов "король скарбошукачів" Мел Фішер. Фінансував його експедицію Френк Пердью. Більша частина скарбу була передана Смітсонівському інституту та Технічному коледжу штату Делавер.

Собі Френк Пердью залишив золотий дублон та смарагд. У 1988 році Френк подарував смарагд своїй майбутній дружині Мітці. 

Після початку нової агресії РФ проти України Мітці Пердью відвідала Київ, де через повітряну тривогу провела ніч у бомбосховищі. Вражена подіями вона вирішили продати обручку, а кошти передати на гуманітарні проєкти в Україні.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.