У США продають обручку ХVII століття задля допомоги Україні

Мітці Пердью, вдова магната Френка Пердью, виставляє на аукціоні Sotheby's у Нью-Йорку рідкісний смарагд, пише видання The New York Times

 

Усі кошти, виручені від продажу каблучки (оціночна вартість - від 50 000 до 70 000 доларів США) будуть передані на підтримку гуманітарних заходів в Україні.

Каблучка походить з XVII століття.

Корабель Nuestra Señora de Atocha відплив із Гавани до Іспанії 4 вересня 1622 року з великим вантажем срібла, золота та смарагдів. Наступного дня він затонув через ураган.

У 1986 році затонулий корабель зі скарбами віднайшов "король скарбошукачів" Мел Фішер. Фінансував його експедицію Френк Пердью. Більша частина скарбу була передана Смітсонівському інституту та Технічному коледжу штату Делавер.

Собі Френк Пердью залишив золотий дублон та смарагд. У 1988 році Френк подарував смарагд своїй майбутній дружині Мітці. 

Після початку нової агресії РФ проти України Мітці Пердью відвідала Київ, де через повітряну тривогу провела ніч у бомбосховищі. Вражена подіями вона вирішили продати обручку, а кошти передати на гуманітарні проєкти в Україні.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.