IN MEMORIAM: помер ветеран УПА Михайло Бохно

24 листопада 2022 року відійшов на вічний спочинок ветеран українського збройного підпілля на Закерзонні, член Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади, один з співзасновників Видавництва «Літопис УПА» Михайло Бохно-"Крутянець"

Видавництво "Літопис УПА" повідомило, що 24 листопада 2022 р. відійшов на вічний спочинок ветеран українського збройного підпілля на Закерзонні, член Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади, один з співзасновників Видавництва "Літопис УПА" Михайло Бохно-"Крутянець".

 

Михайло Бохно народився 18 серпня 1925 року в с. Радава Ярославського повіту Підкарпатського в-ва (тепер Польща). Закінчив 6 класів народної школи (1939), навчався в Ярославській торговельній школі (1943).

Заарештований постерунком польської комуністичної Міліції Обивательської (МО) в Радаві 16.10.1944 р. за підозрою у приналежності до українського підпілля. Карався в польській в'язниці (10.1944 - 08.1945).

Член ОУН (03.1946). В підпіллі - помічник районового референта пропаганди району МФ2 у надрайоні "Батурин" (Ярославська округа ОУН) (1946 - 08.1947). З нелегальними документами переїхав до Східної Прусії, де була виселена його родина, і переховувався в околиці м. Пасленк (08.1947 - 06.1949).

У складі групи 3-х підпільників перейшов до Американської окупаційної зони Німеччини (06. - 08.1949). Емігрував до США, де спочатку проживав у м. Клівленд, штат Огайо. Згодом здобув університетську освіту і до виходу на пенсію працював у Бібліотеці Конгресу США у Вашінгтоні.

Член Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади (ОКВ УПА), організаційний референт ГУ ОКВ УПА, голова товариського суду ГУ ОКВ УПА, Голова ОКВ УПА (08.1986 - 09.1989), член Видавничого Комітету "Літопису УПА" (1973 - 2018).

У 1993 р. переїхав до Канади, де проживав у Торонто. Написав спомин "Ще дещо про українське підпілля на Закерзонні. 1944-1947". Відійшов на вічний спочинок 24 листопада 2022 р. в Торонто (Онтаріо, Канада).


Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.