Символіка дивізії СС «Галичина» не є нацистською – верховний суд

Верховний Суд підтвердив постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, якою було підтверджено право Українського інституту національної пам'яті стверджувати, що символіка дивізії "Галичина" не належить до нацистської, тобто не є забороненою в Україні

Про це повідомив адвокат В'ячеслав Якубенко.

Верховний Суд залишив у силі постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, якою було підтверджено право Українського інституту національної пам'яті стверджувати, що символіка дивізії "Галичина" не належить до нацистської, тобто не є забороненою в Україні.
Цим поставлено крапку у тривалій судовій епопеї, ініційованій ще 5 років тому представниками "русского міра".
 
2017 року журналіст Страна.ua звернувся до УІНП за роз'ясненням: чи підпадає символіка дивізії "Галичина" під заборону згідно з вимогами Закону. Тодішній голова УІНП Володимир В'ятрович відповів, що згідно з пунктом 5 частини 1 згаданого Закону, де наведено перелік того, що саме вважається нацистською символікою, нема символіки "Галичини", тож вона не є нацистською і забороненою в Україні.
Далі вже занепокоєна громадянка звернулася до окружного адміністративного суду Києва з вимогою заборонити УІНП робити подібні висновки щодо символіки Дивізії. Позов тоді був частково задоволений.
Тепер Верховного Суду підтвердив правомірність дій УІНП. Постанова Верховного Суду у справі № 826/11325/17 є остаточною і оскарженню не підлягає.






Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.