Символіка дивізії СС «Галичина» не є нацистською – верховний суд

Верховний Суд підтвердив постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, якою було підтверджено право Українського інституту національної пам'яті стверджувати, що символіка дивізії "Галичина" не належить до нацистської, тобто не є забороненою в Україні

Про це повідомив адвокат В'ячеслав Якубенко.

Верховний Суд залишив у силі постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2020 року, якою було підтверджено право Українського інституту національної пам'яті стверджувати, що символіка дивізії "Галичина" не належить до нацистської, тобто не є забороненою в Україні.
Цим поставлено крапку у тривалій судовій епопеї, ініційованій ще 5 років тому представниками "русского міра".
 
2017 року журналіст Страна.ua звернувся до УІНП за роз'ясненням: чи підпадає символіка дивізії "Галичина" під заборону згідно з вимогами Закону. Тодішній голова УІНП Володимир В'ятрович відповів, що згідно з пунктом 5 частини 1 згаданого Закону, де наведено перелік того, що саме вважається нацистською символікою, нема символіки "Галичини", тож вона не є нацистською і забороненою в Україні.
Далі вже занепокоєна громадянка звернулася до окружного адміністративного суду Києва з вимогою заборонити УІНП робити подібні висновки щодо символіки Дивізії. Позов тоді був частково задоволений.
Тепер Верховного Суду підтвердив правомірність дій УІНП. Постанова Верховного Суду у справі № 826/11325/17 є остаточною і оскарженню не підлягає.






Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.