У Дніпрі приберуть з публічного простору пам'ятники Пушкіну, Ломоносову, Горькому

Борис Філатов не дочекався дозволу з Мінкульту і вирішив прибрати російські пам'ятники у місті без нього

Мер Дніпра Борис Філатов повідомив, що за рішенням міської ради з публічного простору міста приберуть пам'ятники діячам російської культурі та історії, зокрема, Пушкіну, Горькому Ломоносову.

 

"Сьогодні виконком міськради Дніпра самостійно ухвалив рішення перенести пам'ятники Пушкіну, Ломоносову, Горькому та іншим на територію комунального підприємства "Зооконтроль". Нехай поки що постоять там" - йдеться у повідомленні.

При цьому, Борис Філатов стверджує, що "міська влада Дніпра неодноразово зверталася до столичних начальників з проханням визначити об'єкти культурної спадщини та виключити з їхнього переліку пам'ятники, пов'язані з колишнім СРСР та країною-агресоркою". Схоже, що йдеться про Міністерство культури, яке й має повноваження виключати з переліку пам'яток певні об'єкти.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".