Створено громадський оргкомітет з відзначення 150-річчя Павла Скоропадського

4 січня 2023 року утворено «Всеукраїнський громадський оргкомітет з відзначення 150-річчя гетьмана всієї України Павла Скоропадського»

4 січня 2023 року було утворено "Всеукраїнський громадський оргкомітет з відзначення 150-річчя гетьмана всієї України Павла Скоропадського".

 

До Оргкомітету увійшли:

Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук,

Олесь Доній, голова Центру досліджень політичних цінностей,

Іван Степурин, директор видавництва "Саміт-книга",

Микола Томенко, доктор політичних наук,

Олександр Юрков, громадська ініціатива "Музбат",

Олександр Завальнюк, Кам'янець-Подільський національний університет.

Співголовами Оргкомітету були обрані Павло Гай-Нижник та Микола Томенко.

Члени оргкомітету вирішили ініціювати встановлення погруддя Павлу Скоропадському у м.Києві , провести наукову конференцію, видати науково-популярну книгу про Павла Скоропадського.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.