Прокуратура подала позов щодо повернення державі археологічної пам'ятки

Диканська окружна прокуратура пред'явила позовні заяви про повернення у власність держави земельних ділянок, на яких розташована пам'ятка археології місцевого значення. Йдеться про могильник IV-початку V століть черняхівської культури, що знаходиться в селі Кантемирівка Чутівської територіальної громади. 

 

У 1924 році поселення та могильник виявлений археологом Михайлом Рудинським під час дослідження трьох курганів з глибокими похованнями та підбоями "катакомбного" типу.

У 1945 році дослідження пам'ятки продовжено археологом Іваном Ляпушкіним.

У 1948 році археологом та науковцем Євгенією Махно розкопано 10 безкурганних поховань та наземну споруду на дерев'яному каркасі, вимазаною глиною. Під стіною виявлені ліпні горшки та гончарні миски.

У квітні 1979 року рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів затверджено межі охоронної зони могильника.

У квітні 1982 року рішенням Полтавської обласної ради народних депутатів могильник внесено до Переліку пам'яток історії та культури Полтавської області.

У травні 1983 року на вказану пам'ятку археології працівниками Полтавського обласного управління культури складено паспорт, схематичний план, акт технічного огляду та зобов'язання по її охороні.

У 2019-2020 роках земельні ділянки із пам'яткою передано у приватну власність. Наразі територію могильника розорено та засіяно сільськогосподарськими культурами.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.