У Кременчуці демонтували погруддя Пушкіна

У місті Кременчук на Полтавщині 21 листопада прибрали пам’ятник російській "культурній гарматі" Олександру Пушкіну

У місті Кременчук на Полтавщині 21 листопада прибрали пам'ятник російському поетові Олександру Пушкіну.

Про це повідомляє Суспільне.

 
фото: Кременчуцький ТелеграфЪ

Пам'ятник Пушкіну у Кременчуці був розташований на бульварі Пушкіна, який 18 листопада перейменували на бульвар Українського Відродження.

Прибрали пам'ятник згідно з рішенням Кременчуцької міської ради від 18 листопада "Про організаційно-правові заходи щодо усунення/переміщення об'єкту історії – пам'ятника російському поету і письменнику О.С.Пушкіну з публічного простору м. Кременчука".

Пам'ятник перебуватиме на території комунального підприємства "Благоустрій Кременчука".

Десять слів про Євгена Сверстюка

Якось у дитинстві Євген Сверстюк на запитання: ким ти хочеш бути, відповів: «Хочу сидіти в тюрмі за Україну». У сім’ї, де брат Дмитро загинув в УПА, а брат Яків був засуджений за діяльність в ОУН, Євген дитиною не бачив іншої стежки як продовження їхньої боротьби. Його зброєю було – Слово. І за нього таки відсидів 12 років концтаборів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.