АНОНС: презентація книжки про Велику війну і ЗУНР на Дрогобиччині

16 січня об 11 годині у сесійній залі Дрогобицької ратуші відбудеться презентація нової двомовної книжки "Дрогобич і дрогобицька земля у 1914–1919 рр. Дослідження історії міста та регіону"

16 січня об 11 годині у сесійній залі Дрогобицької ратуші відбудеться презентація нової двомовної книжки "Дрогобич і дрогобицька земля у 1914–1919 рр. Дослідження історії міста та регіону".
Це книжка про Велику війну 1914-1919 рр., евакуацію і вимушено переселених, етнофобію та звірства росіян і угорців у 1914-1915 рр. , про родичів Івана Франка і про його особисті переживання, про баталії в Нагуєвичах, Бориславі, Лішні, Східниці тощо, про продовльчу кризу і дефіцит, про бронепотяги і бронемашини, військових та мирних, полонених і винахідливих, а також про Героїчну боротьбу "дерева волі" українців і поляків за Незалежність в епоху ЗУНР.
 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.