У Могилянці відновлюють щорічні наукові семінари з історії

Після трирічної перерви Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії" та кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" відновлюють щорічні наукові семінари, присвячені обговоренню широкого кола проблем освіти й освіченості в домодерній Україні

Після трирічної перерви Науково-дослідний центр "Спадщина Києво-Могилянської академії" та кафедра історії Національного університету "Києво-Могилянська академія" відновлюють щорічні наукові семінари, присвячені обговоренню широкого кола проблем освіти й освіченості в домодерній Україні.

Цьогорічний семінар заплановано на 30 січня. 
 
Програма наукового семінару "Проблеми освіти й освіченості в ранньомодерній Україні"
30 січня 2023 р., ЦПЄС
10.00–10.05 – вступне слово. Максим Яременко (НаУКМА)
10.05–11.30 – Секція І. Освіта й освіченість козацької старшини: практики та проекти
Модератор: Володимир Маслійчук (НаУКМА)
Дискутант: Максим Яременко (НаУКМА)
Вчителі Юрія Хмельницького. Сергій Багро (НЗ "Софія Київська", НаУКМА)
Книжки з провенієнціями представників козацько-старшинського роду Сулим у фондах українських бібліотек. Ірина Ціборовська-Римарович (НБУВ)
Ідея і проекти рицарських шкіл в Гетьманщині. Олексій Сокирко (КНУ ім. Т. Шевченка)
11.30–12.00 – Перерва
12.00–13.30 – Секція ІІ. Вихователі та вихованці
Модератор: Олексій Сокирко (КНУ ім. Т. Шевченка)
Дискутант: Ярослав Затилюк (ІІУ НАНУ, НМІУ)
Білгородський єпископ Петро (Смілич) та освітні зміни 1735–1742 рр. Володимир Маслійчук (НаУКМА)
Гравер Григорій Левицький і Київська академія. Наталія Бондар (НБУВ)
Разом зі Сковородою: "чорнухинське земляцтво" в Київській академії в другій чверті XVIII ст. (чисельність, склад, мотиви навчання). Вадим Назаренко (НМНАПУ)
13.30-14.00 – Перерва
14.00–15.30 – Секція ІІІ. Філософія та богослов'я
Модератор: Наталія Бондар (НБУВ)
Дискутант: Роман Кисельов (Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАНУ)
Проповіді Йоаникія Галятовського зі збірника "Ключ розуміння": авторські зміни та інтенції. Ольга Максимчук (НБУВ)
Впливи на могилянську філософію XVII–XVIII ст.: джерела та їх засвоєння. Микола Симчич (І-т філософії ім. Г. Сковороди НАНУ)
Філософські курси Києво-Могилянської академії: пастки та перспективи дослідження. Микола Федяй (І-т філософії ім. Г. Сковороди НАНУ)






Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.