Грантові можливості для боротьби з російською пропагандою

Український культурний фонд підготував нові грантові лоти в межах програми "Культурна спадщина" для підтримки дослідників, які борються з російською пропагандою.

Про це повідомив перший заступник, в.о. голови Українського інституту національної пам'яті Максим Ярмистий. 

"Український інститут національної пам'яті спільно з Українським культурним фондом ініціював розробку лоту "Дослідження з історико-культурної спадщини України" в межах грантової програми "Культурна спадщина". Мета такого кроку –  підтримати дослідження історико-культурної спадщини і сприяти появі нового культурного продукту з широкою культурно-просвітницькою складовою, що слугуватиме у протидії російській культурній експансії та міфам ворожої пропаганди", - сказав Максим Ярмистий.

Оскільки противник часто використовує історичні наративи, прагнучи заперечити право на існування України як держави, тому сьогоді особливо важливим є питання дослідження, знання і розуміння історії, консолідація національної пам'яті народу, формування суспільного імунітету проти наративів  російської пропаганди. 

"На цей лот виділено 5 мільйонів гривень, максимальна сума гранту може становити 800 тисяч грн і мінімальна – 400 тисяч гривень. В межах цього лоту можна виробляти додаткові культурно-мистецькі продукти – це може бути виставка, інформаційна компанія, цифрова платформа, меморіальний проєкт, видання буклетів, але базис має становити аналітична записка як певний продукт, націлений на вирішення певної проблеми – розгляд контроверсійних  підходів і протидія російській агресії", - зазначив Виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський.

Український культурний фонд розпочав приймати заявки на нову грантову програму "Культурна спадщина". Програма включає три лоти: "Диджиталізація", "Кроссекторальні проєкти зі збереження культурної спадщини", "Дослідження історико-культурної спадщини України". Заявником лотів може бути юридична особа будь-якої форми власності або фізична особа-підприємець, що зареєстрована на території України відповідно до чинного законодавства не менше, ніж за один рік на дату початку конкурсного відбору, та має відповідний досвід діяльності у сфері культури. 

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.