В український прокат вийшов документальний фільм про Грицька Чубая

Документальний фільм «Чубай. Говорити знову» можна подивитися у кінотеатрах з 19 січня

В кінотеатрах Києва, Львова, Сум та Дніпра 19 січня вийшов у прокат документальний фільм про українського поета, перекладача, мистецтвознавця Грицька Чубая.

Про поета у фільмі розповідатимуть його друзі – письменники, художники, філософи, які були свідками його життя і творчості, члени родини: Галина Чубай, Тарас Чубай, Соломія Чубай, Василь Герасим'юк, Юрій Брилинський, Микола Рябчук, Роман Кісь, Орест Яворський, Роман Готра, Юрій Винничук, Ігор Калинець, Богдан Стельмах, Влодко Кауфман, Йосип Іванкевич, Катерина Немиря, Святослав Максимчук, Мирослав Греділь.

Ведучий докуменьного фільму - письменник і музикант Сергій Жадан. Оператор-постановник ― Роман Єленський, художник-постановник ― Олексій Хорошко, композитор ― лідер гурту "Плач Єремії", син митця Тарас Чубай. 

Грицько Чубай народився 23 січня 1949 року. Він був одним з лідерів українського літературно-мистецького андеґраунду 1960-их 1970-х та 1980-х років. Чубай видавав перший у Львові самвидавний літературно-мистецький часопису "Скриня". Його поезія побачила світ у книжках лише після його смерті: "Говорити, мовчати і говорити знову" (1990), "Плач Єремії" (1999) , "Скоромовка не для вовка" (2008) ― збірка віршів для дітей, "П'ятикнижжя" (2013).

 
.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.