Польща не запросила Росію на річницю визволення Освенцима

Причина відмови - війна проти України

Про це повідомив директор Музею Освенцима в Польщі Петро Цівінський.

Представників Росії не запросили на урочистості з нагоди 78-ї річниці визволення німецького концтабору Аушвіц, які відбудуться 27 січня в Освенцимі.

Досі Росія щороку брала участь у святкуваннях, і її представник виступав під час головної церемонії.

"Росії після цього конфлікту потрібно буде провести надзвичайно довгий і дуже глибокий самоаналіз, щоб повернутися на зустрічі цивілізованого світу", - прокоментував рішення Цивінського.

Заходи 27 січня збігатимуться із днем, коли у всьому світі відзначають Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

У 1940 році німці заснували табір Аушвіц для ув'язнення поляків. Аушвіц II-Біркенау був заснований через два роки. Він став місцем знищення євреїв. У комплексі табору була також мережа підтаборів. В Аушвіці німці вбили щонайменше 1,1 мільйона людей, переважно євреїв, а також поляків, ромів, радянських військовополонених та людей інших національностей. 27 січня 1945 року табір визволили бійці 60-ї армії 1-го Українського фронту.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.