Російських та білоруських чиновників не хочуть бачити на меморіальних заходах у Бухенвальді

Меморіальний фонд колишнього нацистського концтабору Бухенвальд повідомив, що офіційних представників Росії та Білорусі не запросили на церемонії, присвячені 77-й річниці його визволення

Про це пише The Guardian.

"Офіційним представникам Росії та Білорусі не раді на церемонії цього року", — йдеться в заяві Меморіального фонду колишнього нацистського концтабору Бухенвальд. Посольства двох країн у Берліні були поінформовані про це рішення.

Таке рішення ухвалили через війну в Україні, зокрема, через загибель у Харкові Бориса Романченка — в'язня кількох нацистських концтаборів. У його будинок влучив російський снаряд.

На церемонії 10 квітня осібно буде згаданий убитий росіянами колишній в'язень нацистських таборів Борис Романченко.

Водночас, Фонд заявив, що замість офіційних осіб з Росії чи Білорусі запросить представників українського та російського "громадянського суспільства" вшанувати пам'ять жертв табору з колишнього СРСР.

 

 

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.

Петлюра і професор Щербина. Полтавщина і Кубань: історичні зв’язки

Наукова і громадська діяльність Федора Щербини та Кубанський період життя Симона Петлюри - це важливі сторінки як української історії, зосібна Полтавщини й Кубані. Після політичного виключення з Полтавської духовної семінарії (за організацію вечора на честь Шевченка, виконання кантати "Б'ють пороги" за участю композитора Миколи Лисенка) Петлюра рятувався від арешту, тож у 1902 році виїхав не будь-куди, а на українську Кубань.