Російських та білоруських чиновників не хочуть бачити на меморіальних заходах у Бухенвальді

Меморіальний фонд колишнього нацистського концтабору Бухенвальд повідомив, що офіційних представників Росії та Білорусі не запросили на церемонії, присвячені 77-й річниці його визволення

Про це пише The Guardian.

"Офіційним представникам Росії та Білорусі не раді на церемонії цього року", — йдеться в заяві Меморіального фонду колишнього нацистського концтабору Бухенвальд. Посольства двох країн у Берліні були поінформовані про це рішення.

Таке рішення ухвалили через війну в Україні, зокрема, через загибель у Харкові Бориса Романченка — в'язня кількох нацистських концтаборів. У його будинок влучив російський снаряд.

На церемонії 10 квітня осібно буде згаданий убитий росіянами колишній в'язень нацистських таборів Борис Романченко.

Водночас, Фонд заявив, що замість офіційних осіб з Росії чи Білорусі запросить представників українського та російського "громадянського суспільства" вшанувати пам'ять жертв табору з колишнього СРСР.

 

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.