Болгарія визнала Голодомор геноцидом українців

Парламент Болгарії схвалив резолюцію, згідно з якою Голодомор 1932-1933 років визнається геноцидом українського народу

Про це повідомляє Болгарське телеграфне агенство.

За прийняття документу проголосувало 134 депутати. Проти виступили 26 парламентарів із проросійської партії "Възраждане" (Відродження). Водночас низка депутатів Болгарської соціалістичної партії участі у голосуванні не брали.

У резолюції зазначається, що будь-яке заперечення, виправдання або применшення геноциду є образою пам'яті мільйонів людей, які загинули внаслідок Голодомору.

28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про Голодомор 1932 — 1933 років в Україні", яким Голодомор визнаний геноцидом українського народу.

15 грудня 2022 року Європейський парламент ухвалив резолюцію з приводу дев'яностих роковин Голодомору в Україні, яка визнає події тридцятих років минулого століття геноцидом українського народу.

Станом на 2023 рік Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу 24 країни світу.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.