Спецпроект

Музей Голодомору протестує щодо тиражування даних про 10,5 мільйонів жертв Голодомору

У Києві з'явилися плакати з надписами про 10,5 млн жертв Голодомору за 1932-33 роки. Плакати виконано у корпоративних кольорах Музею Голодомору.

Цифра 10,5 млн, представлена у 2021 році тодішнім керівництвом Музею Голодомору на чолі із Олесею Стасюк, спричинила скандал в інформаційному просторі, обурення наукової спільноти та громадськості, а Музей Голодомору зазнав звинувачень у фальсифікаціях.

Після появи плакатів Музей Голодомору виступив із заявою з протестом проти тиражування даних про 10,5 мільйонів жертв, оскільки ці результати не були доведеними.

Невдовзі ці плакати з фальсифікованою чисельність жертв Голодомору почали прибирати з публічного простору.

 

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.