У Києві дерусифікувала ще 31 вулицю

Депутати Київради 9 лютого перейменували ще 31 вулицю, провулок, проспект та бульвар, назви яких пов’язані з росією та радянським минулим

Про це йдеться на Офіційному порталі Києва.

"У Києві триває процес дерусифікації. Ми позбавляємося радянських назв та символів, пов'язаних із країною агресором. І це важливо. Особливо під час варварської війни, якою росія намагається знищити Україну та українців. Ми повинні прибрати і забути старі радянські та російські назви назавжди. А натомість називати наші вулиці іменами наших героїв, зокрема, героїв сучасної російсько-української війни", – наголосив Віталій Кличко.

Зокрема, перейменували проспект Перемоги. Йому повернули історичну назву – проспект Берестейський. А площа Перемоги у Шевченківському районі тепер називається Галицькою (їй також повернули історичну назву). Провулок Мічуріна у Печерському районі перейменували на провулок Болсуновський, Брест-Литовське шосе у Святошинському районі на Берестейське шосе. Вулицю Петрівську у Шевченківському районі – на вулицю Вознесенський Яр.

Із повним переліком перейменованих об'єктів можна ознайомитися на сайті

У столиці вже перейменували 268 міських об'єктів.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.