Кияни проголосували з приводу низки перейменувань

Про це повідомив громадський діяч Олександр Алфьоров.

Завершилось голосування у додатку "Київ цифровий" щодо нових назв для кількох вулиць у столиці, які поки що мають російські назви.

За перейменування площі Льва Толстого та однойменної станції метро на "Українських Героїв" проголосували 83%.

Ідею  перейменувати вулицю Льва Толстого на Гетьмана Павла Скоропадського підтримало також 83%.

76% отримала пропозиція перейменувати станцію метро "Дружби Народів" на "Звіринецьку" відповідно до історичної назви місцевості. 

90% отримала пропозиція назвати "Варшавською" проектну станцію метро з назвою "Проспект Правди". 

Також кияни підтримали перейменування бульвару Перова на Воскресенський проспект та проспекту Визволителів на Георгія Нарбута.

Оскільки кияни не підтримали перейменування існуючої вулиці Павла Скоропадського на честь колишнього київського мера Олександра Омельченка, і підтримали на честь Скоропадського перейменувати вулицю Льва Толстого, на мапі Києва може з'явитись дублювання. Тому експертна робоча група буде напрацьовувати подальші рекомендації. 

 

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".

Забутий герой з УСС. Правда про Ераста Коника

Про львівського студентського активіста, командира однієї із сотень Легіону Українських січових стрільців, старшини УГА, українського галицького правника та громадсько-політичного діяча Ераста Коника є лише коротка стаття у Вікіпедії та згадка у списку Миколи Лазаровича на сайті фотоархіву УСС. Для пересічних людей це ім'я не є відомим і радше асоціюється з іноземним діячем, аніж з українським військовим, який 6 років свого життя боровся за незалежну державу в Легіоні УСС та в різних формаціях Української Галицької армії.