Оркестр Львівської філармонії виступив у Карнеґі-холі

Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії 15 лютого виступив у концертному залі Карнеґі-хол

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Львівської філармонії.

"Відбулася велика історична подія. Ось пройшло сторіччя, відколи в Карнеґі-холі звучав Щедрик і ось зазвучала Львівська національна філармонія, зазвучав симфонічний оркестр з України. Живі емоції, свідками яких ми стали не тільки, тому що Україна зараз є центром уваги через війну і всі об'єднуються довкола нас, але і через те, що ми, українці, є носіями високої культури, яскравої національної ідентичності й сьогодні це було особливо видно", - сказав генеральний директор Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика Володимир Сивохіп.

Концерт відкрили Камерною симфонією №3 корифея української класичної музики Євгена Станковича, соліст — Михайло Сосновський. Наступним номером програми став Перший фортепіанний концерт Йоганнеса Брамса, де соло виконав відомий українсько-американський піаніст Станіслав Христенко. Третім твором програми звучала Дев'ята симфонія Антоніна Дворжака "З Нового Світу", яка після світової прем'єри тут, у Карнеґі-холі, стала всесвітньо знаменитою.

Ведучим концерту був відомий кіноактор, сценарист Лієв Шрайбер.

 
Теми

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".