Оркестр Львівської філармонії виступив у Карнеґі-холі

Академічний симфонічний оркестр Львівської національної філармонії 15 лютого виступив у концертному залі Карнеґі-хол

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Львівської філармонії.

"Відбулася велика історична подія. Ось пройшло сторіччя, відколи в Карнеґі-холі звучав Щедрик і ось зазвучала Львівська національна філармонія, зазвучав симфонічний оркестр з України. Живі емоції, свідками яких ми стали не тільки, тому що Україна зараз є центром уваги через війну і всі об'єднуються довкола нас, але і через те, що ми, українці, є носіями високої культури, яскравої національної ідентичності й сьогодні це було особливо видно", - сказав генеральний директор Львівської національної філармонії ім. Мирослава Скорика Володимир Сивохіп.

Концерт відкрили Камерною симфонією №3 корифея української класичної музики Євгена Станковича, соліст — Михайло Сосновський. Наступним номером програми став Перший фортепіанний концерт Йоганнеса Брамса, де соло виконав відомий українсько-американський піаніст Станіслав Христенко. Третім твором програми звучала Дев'ята симфонія Антоніна Дворжака "З Нового Світу", яка після світової прем'єри тут, у Карнеґі-холі, стала всесвітньо знаменитою.

Ведучим концерту був відомий кіноактор, сценарист Лієв Шрайбер.

 
Теми

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.