У Відні скасували концерт російського піаніста

Концертна зала Konzerthaus у Відні скасувала концерт російського піаніста Дениса Мацуєва, призначений на 16 лютого

 Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в Telegram.

"Дякуємо, що чуєте нас! У Відні скасували концерт відомого російського піаніста Дениса Мацуєва, який підтримує агресію РФ проти України. Це артисти та пропагандисти з ряду нетребків-піонтковських. Тому їм не місце в цивілізованих країнах", – написав він.

Замість росіянина зіграє французький піаніст Олександр Канторов, який засуджує російську агресію та був учасником благодійних концертів на допомогу Україні.

Після початку повномасштабної війни в Україні, швейцарський Фонд Сергія Рахманінова виключив Мацуєва зі своєї ради. А Латвія внесла його та ще 24 інших російських діячів культури до списку персон нон-ґрата.

Денис Мацуєв у 2014 році підписався під відкритим листом на підтримку анексії Криму, а також неодноразово висловлювався зі схваленням політики Путіна, зокрема щодо України. Піаніст входив до ініціативної групи з висунення Путіна кандидатом в президенти 2018 року та до робочої групи з підготовки поправок до Конституції Росії.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.