Чернігівський музей Коцюбинського потребує допомоги у відновленні після обстрілів росією

У Міністерстві культури та інформаційної політики закликають долучитися до відновлення стін, перекриття, вікон та дверей у будинку-музеї Михайла Коцюбинського на Чернігівщині

Про це повідомляє пресслужба МКІП

"Унаслідок мінометного обстрілу у березні 2022 року постраждали ганок, стіни, перекриття, вікна, двері та окремі інтер'єри музею. В середині закладу пошкоджено окремі меблі та експонати, зокрема меморіальна книжкова шафа та рояль", - йдеться в дописі.

Зазначається, що садиба Коцюбинського – єдиний музей у Чернігові, який, окрім виставкових залів, має ще й "зелену експозицію" – меморіальний сад, започаткований родиною письменника. 

Збережено також автентичний інтер'єр будинку. Зокрема, у вітальні стоїть робочий стіл письменника з приладдям та друкарська машинка. Також тут зберігається особиста бібліотека Михайла Коцюбинського: перші надруковані твори, книги з автографами, які подарували Іван Франко та інші відомі письменники. 

Допомогти у відновленні культурної спадщини можна на платформі restore

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.